Откуда взялся этот насморк?
Мне непонятно - почему?
Какой болезни это паспорт?
Какие вирусы в узду
Меня заправили и едут
Словно на тройке воронных?
То ль подхватил их от соседа?
То ль от каких других больных?
И хоть не часто беспокоит
Меня мой насморк боевой,
Но есть момент, где он героем
Блефует на передовой,
Где он внезапно атакует, -
Артподготовка начата, -
Разрывы острые и пули
Летят по кругу от меня!
И зачастят внезапно чихи,
И кто им ленту подаёт?
И пронесётся словно вихрь
Тачанка. Чешет пулемёт!
И пережив его атаку,
Его стремительный налёт,
Вылазят сопли, после раком
Втяну их снова в нос и в рот.
И Богу честь, что без последствий
Особых нынче обошлось,
Но начинать ли комплекс следствий
С врачами "ухо, горло, нос"?
Иль игнорировать атаку -
Ну, на войне, как на войне!
Иль от бессилия заплакать -
За что напасть такая мне?
Мы все больны, никто здоровым
Отсюда, братцы, не уйдет,
Цени же жизнь, ведь по любому
Ты пережил её налет!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
