Нежданной мыслью влекомо
По глади чистого листа
Перо закружится покорно,
Придумывая сходу такт.
И лишь безмолвно-бездыханный,
Оцепенев, сидит поэт,
За этим танцем наблюдая.
И больше зрителей с ним нет.
Перо прольется на бумагу,
Запечатлит чернильный след.
Сегодня это было танго,
А завтра станет уж куплет.
...
Когда поэт очнется от чудесного забвенья,
Взглянув на строки, вскинет брови с удивленьем
И, вспомнив, скажет после о своем виденье:
«Нет, это не мое, но Господа творенье».
Комментарий автора: Мысль рождает ритм,
Ритм слагает рифму;
Рифма наталкивает
На новую мысль.
А всем этим процессом
Управляет Всевышний.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
