В смирительной рубахе нашей плоти
Ты жил,
страдая долгих тридцать лет,
Трудясь без устали
до крови и до пота
В горниле наших горестей и бед.
Гримасами порока
и отчаянья
Вокруг был искорежен
каждый лик...
Живые воды истин изначальных,
Покоя исцелительный родник,
Который мы смешали
с липкой грязью,
Ты нес в душе,
чтоб исцелить больных,
Ты жил как раб,
оставив титул князя,
Как узник в подземелиях сырых
Сходил с ума
по вольным неба высям,
Ведь дом для сумасшедших -
вся земля, -
Единственный на свете
здравомыслящий,
Прости, что мы
не поняли Тебя.
Щеглова Наталья,
Россия, п. Заокский
Преподаю на кафедре библейских исследований в Заокской Духовной Академии. Пишу стихи и прозу. Опубликовано два сборника духовной поэзии: "На том берегу времен" и "Песочные часы". Занимаюсь проблемами обездоленного детства. e-mail автора:natalia-sheglova@yandex.ru
Прочитано 11872 раза. Голосов 5. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
это одно из моих любимых. Комок в горле, когда читаю. Благодарю.
Сорокина Марина
2011-03-22 08:14:35
Наталья Ильинична,огромное спасибо за ваше творчество.Ваши стихи люблю очень давно,как только прочитала первый ваш сборник "На том берегу времён",очень нравятся, как вы передаёте свои чувства и представления о Господе,мне помогают ваши стихи любить Его сильнее, полнее понимать Голгофу и всю трагедию нашего мира. Продолжайте творить ,так как ваш дар служит многим для назидания. С блгодарностью к вам и Господу!
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
