Сяє сонце у небі яскраво,
Пестить трави і землю гріє.
Тільки ти поглядаєш мляво
На усе, що навколо радіє.
І ніяк не здолаєш порога
Непорушного смутку свого.
Це душа твоя плаче, сумує за присутністю Бога,
Це душа твоя плаче, сумує за обличчям Його.
Закликають простори і далі,
Ваблять гори і плеса чисті,
Та не можеш лишити печалі
В жоднім домі, в жодному місці.
Топчеш ти нескінченні дороги,
Та не втішиш смутку свого.
Це душа твоя плаче, сумує за присутністю Бога,
Це душа твоя плаче, сумує за обличчям Його.
Поринаєш в молитву несміло –
Й забуваєш про все на світі,
І небесне наповнює світло
Серце й очі твої сумовиті.
Знаєш ти, що в Христі допомога
Для розбитого серця твого.
І душа твоя плаче, радіє від присутності Бога,
І душа твоя плаче, радіє від обличчя Його.
Комментарий автора: Цей вірш входить у цикл "Пісні серця", який Ви можете прочитати на цьому сайті.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Публицистика : Береги честь смолоду - Людмила Солма *) ПРИМЕЧАНИЕ в дополнение или Post Scriptum:
"честь - вера":
честь - достойные уважения и гордости моральные качества и этические принципы
вера - и в т.ч. убежденность в существовании Бога
"доброта - любовь":
доброта - отзывчивость, душевное расположение к людям, стремление делать добро (все положительное, хорошее, полезное) друг другу
любовь - чувство самоотверженной, сердечной привязанности (в т.ч. и любовь к родине)
ИНФОРМАЦИОННО-ПРЯМОЕ ЦИТИРОВАНИЕ из ВИКИПЕДИЯ:
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8C
(Архимандрит Платон. Православное нравственное богословие. Свято-Троицкая Сергиева Лавра, 1994, с. 185).
«Честь – это внутреннее, данное самому себе право оценивать себя и своё существование в категориях самоуважения». Объективными факторами, дающими право на честь, являются целомудрие и благородство. Целомудрие – идеальная аксиологическая норма природного состояния. Благородство – идеальная аксиологическая норма личностного состояния.
В христианстве существует термин: благочестие. Честь - создание сосуда, крепкое сдерживание себя в достойном, создание сосуда для достойного. Благочестие - созидание сосуда для благодати, для света. Святых в православии зовут подвижниками благочестия.
Честь - сосуд, покров души. Покров, под которым хранится душа живой. Незапятнанная честь - чистый, целостный покров, не имеющий пятент порочных дел.
ССЫЛКА на ВИКИПЕДИЯ: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8C
